КЗ "ХЗОШ № 32"

 






Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія





Робота з обдарованими

Генії не падають з неба, вони повинні мати можливість отримати освіту й мати умови для розвитку.                                                 А.Бебель

 

       Обдарованість – це значне в порівнянні з віковими нормами випередження в розумовому розвитку або виключному розвитку спеціальним здібностей (музичних, художніх, спортивних та інш.). Обдарованість дітей може бути встановлена та вивчена тільки у процесі навчання та виховання, в ході виконання дитиною будь-якої змістовної діяльності. Прояв розумової обдарованості у дитини пов’язаний з надзвичайними можливостями дитячих років життя. Треба мати на увазі, що в ранні дошкільні роки швидкий розумовий розвиток відбувається у всіх дітей, що є важливим внеском дитячих років у становленні інтелекту.

       У літературі зустрічаються твердження, що тільки 2-6 % людей можна вважати обдарованими. Численні ж дослідження показують, що із задатками обдарованості, здатністю до ефективної плідної діяльності народжується кожна психічно нормальна людина. А ось спрямованість і ступінь обдарованості різні. Подальша доля дару залежить від мікро-, мезо- й макросередовища, де живе і формує своє «я» людина.

       У розвитку творчих можливостей учнів велике значення має випереджальний характер навчання й виховання. Його обґрунтував відомий психолог Л. Виготський і пояснив так: «Лише те навчання є добрим, яке передує розвиткові дитини, тоб­то спонукає дитину до життя, пробуджує та приводить у дію низку внутрішніх процесів розвитку».

       Основою роботи з обдарованими дітьми у навчальному закладі стали наступні положення:

- кожна дитина має задатки;
- кожна дитина прагне реалізувати свої здібності.

      Реалізуються та розвиваються здібності і задатки при умові сприятливого зовнішнього середовища і сукупності внутрішніх потенцій.

       Тому для реалізації здібностей учнів у першу чергу потрібен згуртований колектив однодумців, людей з високою культурою, бажаючих працювати по-новому, орієнтуючись на дитину, на її особистісний розвиток. По-друге, адміністрація, яка була би каталізатором всього нового, перспективного, зуміла би адаптувати всі нововведення для даної школи, мотивувати колектив на плідну роботу. В основі всіх перетворень в закладі – позитивна мотивація на досягнення успіху.

        Проблема виявлення, розвитку й педагогічної підтримки здібних та обдарованих учнів, розкриття їхнього потенціалу  стала однією з основних у  школі.

 

СФЕРИ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ


1. Інтелектуальна сфера
Обдарована дитина вирізняється гарною пам'яттю. мисленням, допитливістю, добре розв'язує різні задачі, зв'язно в икладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань.
2. Сфера академічних досягнень
Це успіхи дитини з читання, математики, природознавства та інших навчальних предметів.
3. Творчість (креативність)
Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї.
4. Спілкування
Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії.
5. Сфера художньої діяльності
Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику.
6. Рухова сфера
Тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку основних рухових навичок.

 

Соціально-психологічний портрет обдарованої дитини


        Обдарованість дитини може проявлятися по-різному. У результаті досліджень науковцями виділено такі характерні особливості обдарованих дітей:
- Часто ''перескакують'' через послідовні етапи свого розвитку.
- Допитливість. Такі діти прагнуть до пізнання, дослідження навколишнього світу і не терплять жодних обмежень своїх досліджень .
- Самостійна дослідницька практика дитини. Це забезпечує можливість вивчати невідоме раніше.
- Логічне мислення.
- Добра пам’ять.
- Зацікавленість складними задачами, які не мають певного алгоритму розв’язування.
- Оригінальне мислення, здатність висувати несподівані ідеї, які відрізняють від банальних та широко відомих.
- Здатність до аналізу. Діти мають гнучке мислення, вміння асоціювати, знаходити аналогії, зв’язки між поняттями і процесами.
- Концентрована увага, вміння утримувати увагу при наявності перешкод на сприйняття інформації, вони буквально ''занурюються'' у своє заняття, якщо воно їм цікаве.
- Здатність до оцінки, рефлексивне ставлення до себе, впевненість в собі.
- Схильність до лідерства. Такі діти часто стають керівниками та організаторами в групових іграх та інших справах.
- Самостійність, сміливість брати на себе відповідальність.
- Адекватна конкурентність, яка стимулює інтерес до змагання з такими ж дітьми.
- Захоплення колекціонуванням, при цьому їхня мета - не приведення колекції в ідеальний порядок, а її реорганізація, систематизація на нових підставах.
- Великий словниковий запас, із задоволенням читають словники чи енциклопедії, придумують нові слова і поняття.
- Розвинене почуття гумору.
- Різноманітністю інтересів, що породжує схильність починати кілька справ одночасно.

 

Ознаки обдарованого учня:


• часто перескакують через послідовні етапи свого розвитку;
• мають чудову пам'ять, беруть участь у всіх заходах, змаганнях, усних турнірах, олімпіадах тощо;
• мають великий словниковий запас, вони із задоволенням читають словники, енциклопедії;
• можуть займатися кількома справами відразу;
• дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ;
• легко справляються з пізнавальною невизначеністю, із задоволенням сприймають складні довгострокові завдання;
• не можуть терпіти, коли їм нав'язують готову відповідь;
• можуть концентрувати свою увагу на одній справі;
• властиве надто розвинуте почуття справедливості;
• добре розвинуте почуття гумору;
• постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм, поки що, ''не під силу'', й у вирішенні деяких з них домагаються успіху;
• для них характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити собі безліч небезпечних наслідків подій;
• часто володіють екстрасенсорними здібностями;
• негативно оцінюють себе;
• інколи мають труднощі з тонкою координацією.

 

 

ПОРАДИ ПЕДАГОГІЧНОМУ ПРАЦІВНИКУ щодо роботи з обдарованими дітьми

1. Учитель не повинен вихваляти кращого учня. Не потрібно вирізняти обдаровану дитину за індивідуальні успіхи, краще заохотити спільні заняття з іншими дітьми .

2. Учителеві не варто приділяти багато уваги навчанню з елементами змагання. Обдарована дитина частіше від інших ставатиме переможцем, що може викликати неприязнь до неї інших учнів .

3. Учитель не повинен робити з обдарованої дитини "вундеркінда". Недоречне акцентування на її винятковості породжує роздратованість, ревнощі друзів, однокласників. Інша крайність - зловмисне прилюдне приниження унікальних здібностей - звичайно, неприпустима.

4. Учителеві необхідно пам'ятати, що в більшості випадків обдаровані діти погано сприймають суворо регламентовані заняття, що повторюються.

 

                 Як розвивати творчі здібності обдарованих дітей

1. Підхоплюйте думки учнів і оцінюй їх зразу, підкреслюючи їх оригінальність, важливість тощо.

2. Підкреслюйте інтерес дітей до нового.

3. Заохочуйте оперування предметами, матеріалами, ідеями. Дитина практично вирішує дослідницькі завдання.

4. Вчіть дітей систематичній самооцінці кожної думки. Ніколи не відкидай її.

5. Виробляйте у дітей терпиме ставлення до нових понять, думок.

6. Не вимагайте запам'ятовування схем, таблиць, формул, одностороннього рішення, де є багатоваріативні способи.

7. Культивуйте творчу атмосферу - учні повинні знати, що творчі пропозиції, думки клас зустрічає з визнанням, приймає їх, використовує.

8. Вчіть дітей цінувати власні та чужі думки. Важливо фіксувати їх в блокноті.

9. Іноді ровесники ставляться до здібних дітей агресивно, це необхідно попередити. Найкращим засобом є пояснення здібному, що це характерно, і розвивати у нього терпимість і впевненість.

10. Пропонуйте цікаві факти, випадки, технічні та наукові ідеї.

11. Розсіюйте страх у талановитих дітей.

12. Стимулюйте і підтримуй ініціативу учнів, самостійність. Підкидай проекти, які можуть захоплювати.

13. Створюйте проблемні ситуації, що вимагають альтернативи, прогнозування, уяви.

14. Створюйте в школі періоди творчої активності, адже багатого геніальних рішень з'являється в такий момент.

15. Допомагайте оволодівати технічними засобами для записів.

16. Розвивайте критичне сприйняття дійсності.

17. Вчіть доводити починання до логічного завершення.

18. Впливайте особистим прикладом.

19. Під час занять чітко контролюйте досягнуті результати та давай завдання підвищеної складності, створюй ситуації самоаналізу, самооцінки, самопізнання.

20. Залучайте до роботи з розробки та впровадження власних творчих задумів та ініціатив, створюй ситуації вільного вибору і відповідальності за обране рішення.

21. Використовуйте творчу діяльність вихованців при проведенні різних видів масових заходів, відкритих та семінарських занять, свят.

22. Під час опрацювання програмового матеріалу залучайте до творчої пошукової роботи з використанням випереджувальних завдань, створюй розвиваючі ситуації.

23. Активно залучатей до участі в районних, обласних, Всеукраїнських конкурсах, змаганнях, виставках.

24. Відзначайте досягнення вихованців, підтримуй та стимулюй активність, ініціативу, пошук.

 

25. Пам'ятайте, що учень "...це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити" (К.Д.Ушинський).