Першокласнику буде легко вчитися, якщо він допитливий, уважний, посидючий, з цікавістю шукає відповіді на питання, уміє слухатися та  виконувати тривалий час не дуже привабливе завдання. Всі ці навички можна напрацьовувати щодня (ігри, ліплення, читання, спілкування), продовжуючи вдосконалювати їх і протягом навчального року. Вашій дитині доведеться постійно перебувати у колективі, тому вміння спілкуватися з однолітками, а також здатність виконувати роль учня допоможуть швидко адаптуватися до школи. Батьки, у яких дитина не відвідувала дитячий садок, мають бути особливо уважними до цієї поради. Адже у такого малюка вміння спілкуватися в дитячому колективі ще не сформоване. Можуть виникати непорозуміння з однокласниками, з’являтися сльози без причини, відчуття незахищеності. Не панікуйте, а тримайте тісний зв’язок з учителем. Разом з ним ви допоможете першокласникові відчути себе комфортно.
Дитина повинна бути досить самостійною: вміти одягатися і роздягатися, перевзуватися, зав’язувати шнурки, справлятися з ґудзиками і блискавками на одязі, уміти користуватися загальним туалетом.

1. НЕ ПЕРЕВАНТАЖУЙТЕ НОВОЮ ІНФОРМАЦІЄЮ

За час, що залишився, ніяких "хвостів" не підтягните. А якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, то можна викликати в неї негативні емоції з приводу школи. Звичайно, почитати трошки, порішати нескладні задачки можна, але все це повинно відбуватися в ігровій, непримусовій формі. Дошкільнятам важливо по декілька разів читати одні і ті ж самі книжки. Тоді вони, впізнаючи матеріал, можуть підказати оповідачеві що буде далі. Це виробляє в них активність, і тоді вже на першому уроці буде не складно висловити свою думку.

2. РОЗПОВІДАЙТЕ ПОЗИТИВНІ ІСТОРІЇ ЗІ СВОГО ШКІЛЬНОГО ЖИТТЯ

Важливо сформувати у майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися, й упевнена, що в школі цікаво, тоді неменучий стрес , повязаний з новими правилами і розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно переборено. Для цього частіше розповідайте малюкові кумедні історії зі свого шкільного життя.

3. НЕ НАГОЛОШУЙТЕ НА ОЦІНКАХ

Багато батьків припускаються помилки, коли починають лякати: "Читай, а то двійки мені принесеш". Навпаки, важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе зявляться нові друзі, ти станеш розумним), а про оцінки краще взагалі не згадувати.

4. НЕ ЛЯКАЙТЕ ШКОЛОЮ

Не говоріть, що у маляти "закінчилось дитинство", не обговорюйте у присутності дитини майбутні витрати на шкільну форму, канцтовари тощо. Навіть у жартівливій формі не лякайте школою.

5. КУПУЙТЕ ШКІЛЬНІ ПРИНАЛЕЖНОСТІ РАЗОМ З ДИТИНОЮ

Усі шкільні приналежності варто купувати разом з дитиною, тоді вона виявляється залученою у процес підготовки до 1 вересня. Вдома не ховайте покупки в шафу - хай дитина звикне до них. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, дістає зошити і олівці, тоді вона чітко знатиме де що в неї лежить. Вказівка вчителя "дістанте ручку або зошит " не викличе проблем.

6. ГРАЙТЕ В ШКОЛУ

Нехай усі іграшки підуть у перший клас, а найулюбленіша мама може стати вчителем. У такій грі лекго пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися вийти із класу, що робити на перерві (15-хвилинні уроки повинні перериватися 5-хвилинними перервами).

7. ПОЧНІТЬ ЖИТИ ЗА НОВИМ РОЗПОРЯДКОМ

За місяць до школи необхідно плавно підганяти режим до нового розпорядку. Намагайтеся. щоб дитина лягала спати не пізніше 10 вечора, прокидалася о 7-8 ранку. Поясніть що потрібно пере сном: зібрати портфель, приготувати одяг. Це допоможе малятові зрозуміти, як спланувати день.

8. ПОТОВАРИШУЙТЕ ДИТИНУ З ГОДИННИКОМ

Необхідна для школи навичка - орієнтація в часі. Якщо маля не розбирається, котра година, навчить його. Багатьом дітям легше орієнтуватися по електронним годинникам. Дитина повинна знати що значить чверть години, півгодини, через годину. Варто повісити годинник у кімнаті майбутнього учня або поставити на робочий стіл.

9. БІЛЬШЕ КОМАНДНИХ ІГОР

Щоб розвити в маляті вміння підкорятися шкільним правилам, використовуйте командні ігри. Завдяки їм дитина засвоїть, що є правила, які необхідно виконувати, і що від цього залежатиме результат. Ще важливий результат, які дають командні ігри, - спокійне ставлення до програшу.

10. ТРЕНУЙТЕ УВАГУ І ПАМ'ЯТЬ

Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно як найбільше і як найшвидше знайти і викреслити літеру "с". Проводте спочатку заняття по 10 хвилин, потім - по 15 хвилин, потім до тривалості уроку в школі. Тоді дитину не будуть лякати нескінченні хвилини занять у школі. Ще можна грати у "Відвернися і назви". Розкладіть на столі іграшки і дайте подивитись на них протягом 1 хвилини. Потім малятові необхідно відвернутися і назвати іграшки. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування.

 1. Чи хоче Ваша дитина йти до школи?

 2. Чи приваблює Вашу дитину в школі те, що вона там багато дізнається, і в ній буде цікаво вчитися?

 3. Чи може Ваша дитина займатися самостійно якою-небудь справою, що вимагає зосередженості протягом 30 хвилин (наприклад збирати конструктор)?

 4. Чи правда, що Ваша дитина у присутності незнайомих анітрохи не соромиться?

 5. Чи вміє Ваша дитина складати розповіді по малюнку не менше ніж з п'яти речень?

 6. Чи може Ваша дитина розповісти напам'ять кілька віршів?

 7. Чи вміє Ваша дитина змінювати іменники по числах?

 8. Чи вміє Ваша дитина читати по складах, або читати цілі слова?

 9. Чи вміє Ваша дитина рахувати до 10 і назад?

 10. Чи може Ваша дитина вирішувати прості задачі на віднімання, або додавання одиниці?

 11. Чи має Ваша дитина тверду руку?

 12. Чи любить Ваша дитина малювати і розфарбовувати малюнки?

 13. Чи може Ваша дитина користуватися ножицями і клеєм (наприклад, робити аплікації)?

 14. Чи може Ваша дитина зібрати розрізну картинку з п'яти частин за одну хвилину?

 15. Чи знає Ваша дитина назви диких і домашніх тварин?

 16. Чи може Ваша дитина узагальнювати поняття ( наприклад, назвати одним словом "овочі" помідори, моркву, цибулю)?

 17. Чи любить Ваша дитина займатися самостійно - малювати, збирати мозаїку тощо)?

 18. Чи розуміє і точно виконує Ваша дитина словесні інструкції?

 ЯКЩО ВОНИ СКЛАДАЮТЬ:

 15-18 балів - можна вважати, що дитина цілком готова до того, щоб йти до школи. Ви недарма з нею займалися, а шкільні труднощі, якщо вони і виникнуть, будуть легко подолані.

 10-14 балів - Ви на правильному шляху, дитина багато чого навчилася, а зміст питань, на які Ви відповіли запереченням, підкаже Вам напрямок прикладення подальших зусиль.

 9 і менше - почитайте спеціальну літературу, постарайтеся приділяти якомога більше часу заняттям з дитиною і зверніть особливу увагу на те, чого вона не вміє. Результати можуть Вас розчарувати. Але пам'ятайте, що всі ми - учні у школі життя. Дитина не народжується першокласником, готовність до школи - це комплекс здібностей, що піддаються вправам. Вправи, завдання, ігри, обрані Вами для розвитку дитини, легко і весело можна виконати з мамою, татом, бабусею, старшим братом - з усіма, хто має у своєму розпорядженні вільний час і бажання займатися. При підборі завдань зверніть увагу на слабкі місця своєї дитини. Корисно, щоб дитина уміла читати й трохи писати, рахувати, - якщо дитина випереджає вимоги програми, вона буде краще себе почувати в школі.

 Ви можете дати волю своїй фантазії і видозмінити завдання, а можете точно дотримуватися інструкції, - у будь-якому випадку Ваша дитина росте і наближається до школи. Але пам'ятайте, будь ласка, кілька простих правил. Заняття з малюком повинні бути обопільно добровільними. Їх тривалість не повинна перевищувати 35 хвилин. Добре стимулюють розвиток концентрації уваги ігри - лабіринти, в яких потрібно "простежити" доріжку персонажа, а також завдання на порівняння двох майже однакових малюнків.

 Не нехтуйте заняттями, розвиваючими і зміцнюючими дрібні рухи рук: ліплення, малювання, аплікації, ігри з конструкторами. Використовуйте підручні засоби - можна відокремити горох від кукурудзи або бобів, посортувати гудзики, розкласти сірники.

 І як би не просувалися об'єктивні успіхи Вашої дитини, намагайтеся створювати здоровий настрій перед школою, при якому вона би прагла до знань, не боялася поганих оцінок і була упевнена в тому, що, відмінник чи двієчник, вона все одно для Вас найулюбленіша.

якщо дитину постійно критикують, вона вчиться ненавидіти;

якщо дитина живе у ворожнечі, вона вчиться агресивності;

якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;

якщо дитина росте в докорах, вона вчиться жити з почуттям провини;

якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться сприймати інших;

якщо дитину підбадьорюють, вона вчиться вірити в себе;

якщо дитина росте в чесності, вона вчиться бути справедливою;

якщо дитина живе в безпеці, вона вчиться вірити в людей;

якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;

якщо дитина живе в розумінні та привітності, вона вчиться знаходити любов у всьому світі.

«Підеш в школу, – ще довідаєшся...»;

«Може там з тебе людину зроблять!...»;

«Мені такий хлопчик (таке ледащ.)не потрібний !

«Вчитель не такий»;

«Клас не підходящий, – не такий, як сусідній»;

«Наша школа гірша, ніж та (якась!)»;

«Перестань! Сядь і посидь! Набрид, мотаєшся тут перед очима!»;

«Дай здачі, чого сидиш?»;

«Вдома ти он яка швидка, а як без мене, то нічого не варта...»;

«А чого від нього чекати гарного? Він же...»;

«То й що, що вчителька казала писати ось тут, а я тобі кажу...»;

«Хай собі каже вчителька, а в нас немає часу ходити на вулицю, дивитись на ту берізку... Ще чого!..»;

«І що ти за дитина така! Он у інших діти як діти...»;

«Поклади на місце! Пам’ятаєш, як минулого разу... Втомилася я вже прибирати після тебе...»;

«І коли ти вже... До тебе треба п’ять няньок, щоб витримати...»;

«Скільки це може продовжуватися...»;

«Ти в мене найкраща, найгарніша, не те що та Тетянка... Ніколи нічого в неї нема: ні фарб, ні клею.. Не дружи з нею...».

1.  Дорогі  батьки, памятайте ,що ви самі запросили мене у свою родину.Колись я залишу батьківську оселю ,але до того часу навчіть мене ,будь-ласка ,мистецтва бути людиною.
2. У моїх очах світ має інакший вигляд, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли й чому кожен із нас повинен робити.
3. Мої ручки ще маленькі - не очікуйте від мене досконалості,коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.
4. Мої почуття ще недозрілі - прошу, будьте чутливими до моїх потреб.Не нарікайте на мене цілий день.
5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск.Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.
6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте помилятися, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.
7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашими очікуваннями.
8. Я вчуся у вас всього: слів, інтонацій голосу, манери рухатися.Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене.Так справедливо влаштувала природа зв'язок між поколіннями.Тому навчіть мене, будь-ласка, кращого.Памятайте, що ми разом невипадково: ми маємо допомагати один одному в цьому безмежному світі.